Мені пощастило бути у Франції і там, гуляючи по Лувру і насолоджуючись його шедеврами, я побачила групу студентів, які затишно розташувалися на підлозі біля однієї з картин Вони щось записували в той момент, коли викладач їм давала пояснення. Я поцікавилася у нашого гіда, хто ці молоді люди, гадаючи, що це студенти якогось із художніх інститутів, але у відповідь почула: "Це студенти Сорбонни. Незалежно від факультету, на якому вони навчаються, за  обов'язковою програмою  університету вони мають вивчати історію живопису та образотворчого мистецтва. Тут, в Луврі вони слухають лекції і проводять диспути з приводу побаченого. Справжні фахівці повинні бути всебічно грамотними", - так мені пояснила ситуацію ескурсовод Лувру. Тоді я подумала, що у нас в Україні, на жаль, процес  зворотний. Ті перші "проліски" гуманітаризації освіти, які так швидко зійшли на благодатному грунті технічних ВНЗ, на жаль, нещадно викорчовувалися колишнім міністерством освіти. 
 

Автор: Иванова Тетяна.

Однак те, що я побачила 28 квітня в Вінницькому національному технічному університеті, повернуло мене до спогадів про Лувр і про французьких студентів. Справа в тому, що згідно з угодою про співпрацю між відділом теорії та історії педагогічної майстерності Інституту педагогічної освіти та освіти дорослих  АПН України та Вінницьким національним технічним університетом ми разом із завідувачем відділом доктором педагогічних наук, професором М.М. Солдатенко приїхали в цей навчальний заклад з метою проведення майстер - класів з педагогічної майстерності для магістрантів -  майбутніх викладачів технічних дисциплін. Організатором та ініціатором даної зустрічі було керівництво навчально-наукового інституту гуманітарно-педагогічніх проблем та виховання при ВНТУ.
 Навчально-науковий інститут гуманітарно-педагогічніх проблем та виховання при ВНТУ був створений у грудні 2000 року на базі Центру культурології та виховання студентів з метою поглиблення та розширення науково-методичної роботи, для здійснення культурно-просвітницької та виховної діяльності, активізації наукових досліджень в галузі гуманітарних наук для фахівців технічного профілю. "Завдання гуманізації технічної освіти, що неминучо постало перед вищою технічною школою, стало набувати актуальності ще в кінці 80-х років", - ділиться своїми творчими спогадами директор Інституту гуманітарно-педагогічних проблем та завідуюча кафедрою історії та теорії культури професор Т.Б. Буяльська. «Але з січня 1990 року, коли в нашому університеті була створена кафедра історії та теорії культури та Культурно - Художній центр, розпочалася цілеспрямована робота в напрямку гуманізації, як процесу переорієнтації всього змісту навчально-виховної діяльності з метою подолання технократичних тенденцій вузької спеціалізації, формування технічної інтелігенції, підготовки високоосвічених фахівців, суб'єктів культури". Слід зауважити, що ця концепція дуже слушно перетинається зі словами міністра освіти, науки, молоді та спорту Дмитра Табачника, який у своїй статті "Возвращение в современность" пише: “Гуманитарному образованию нанесен несомненный вред. В постиндустриальную эпоху промышленность становится другой. Ей не нужно так много рук, но ей необходимы хорошие головы. Дефицит высококультурных и образованных инженеров и технарей в целом ощущается уже сегодня”
 

Чим викликана актуальність проблеми привнесення культурологічного компонента в сучасну  технічну освіту? Головна причина, на наш погляд, в тому, що людина техногенної цивілізації виявилася непристосованою до  нових темпів розвитку. Сталося це не сьогодні, а вже десь в 30-ті-40-ті роки ХХ століття, коли стали вимальовуватися деякі обриси майбутніх науково-технічних, енергетичних, космічних, інформаційних революцій. Іспанський філософ Ортега-і-Гассет зазначив на цю обставину вже в 1930 році: "Сьогодні крах терпить сама людина, яка вже не здатна встигати за своєю цивілізацією... Зростаюча цивілізація не що інше, як пекуча проблема. Чим більше досягнень, тим більше в ній небезпеки", - попереджував він.
 

Отже,  саме з цих причин у Навчально-науковому інституті гуманітарно-педагогічніх проблем та виховання при ВНТУ розпочалася активна навчально-виховна робота по гуманізації та гуманітарізації студентів технічного профілю. У програмі навчання "технарів" є такі предмети, як культурологія, історія живопису, зарубіжна література, мистецтвознавство, а також соціальна психологія, педагогіка та педагогічна майстерність. Враховуючи те, що більшість магістрів планує присвятити свою майбутню діяльність з викладанням та педагогікою, керівництво кафедри історії та теорії культури прийняло рішення регулярно проводити конкурси та майстер-класи з педагогічної майстерності та методики викладання предметів техічного циклу. Студенти-магістри вкрай зацікавлені в розвитку та підвищенні своєї педагогічної майстерності. 
 

Саме з цією метою ми, співробітники Інституту педагогічної освіти та освіти дорослих АПН України підготували для студентів майстер-класи за наступним темами: "Самостійна робота майбутнього викладача: форми, методи, технології" (зав. відділом терії та історії педагогічної майстерності проф. М.М. Солдатенко), та "Культура спілкування викладача зі студентами у навчальному процесі" (проф. Т.В. Іванова). Перед його проведенням керівництво навчально-наукового інституту гуманітарно-педагогічніх проблем та виховання при Вінницькому національно-технічному університеті організувало нам екскурсію по художніх залах Центру культурології університету, де ми мали можливість відвідати вісім (!) музеїв та меморіальніх залів, які є потужною культурологічною та навчальною базою для студентів цього вищого навчального закладу. Саме тут, в меморіальному залі видатного українського художника Ф.З. Коновалюка, у залах "Сучасне подільске мистецтво", "Українська народна ікона та декоративно-ужиткове мистецтво", студенти Вінницької Сорбонни долучаються до прекрасного і вічного, осягають таїнства народної мудрості. Саме тут формують сучасну особистість майбутнього інженера-технаря, який завжди "має бути вище свого фаху, має бути людиною світу та цивілізації", за словами директора Інституту гуманітарно-педагогічніх проблем та виховання проф. Т.Б. Буяльскої.
 

Звичайно, що теми, які було обговорено на майстер-класах проф. М.М. Солдатенко та проф.  Т.В. Івановою не були байдужими для студентів такого рівня. Вчитись мислити, вміти зацікавити своїх майбутніх учнів та студентів учасники майстер-класу навчаються вже сьогодні. У процесі зустрічі зі студентами співробітники Інституту педагогічної освіти та освіти дорослих запропонували своїм колегам-слухачами цікаві інтерактивні форми спілкування, такі як: "Мозковий штурм", на тему: "що дає студентові самостійне засвоєння знань?" В процесі тренінгів та експериментів студенти вивчали закони ефективного спілкування з учнями; на практичних прикладах вивчали важливість врахування індивідуальних особливостей кожного. Студенти залюбки виконували вправи на розвиток таких важливих якостей педагогічного спілкування, як емпатія, толерантність, позитивне програмування та мотивацію до навчання, тощо.

Вважаємо, що саме на таких  майстер-класах втілюється принцип  геніального українського філософа Г. Сковороди: «Пізнай самого себе», який спрямований на те, щоб «вырвать сердце из клейкой стихийности мира».
 

Та, мабуть, головне, навіть не в цьому. Основний сенс такої плідної роботи у створенні особливого середовища для студентів, в якому усі навчальні смисли трансформуються через джерело прекрасного, мудрого, вічного. Саме через красу та добре слово до людини приходить натхнення творити та відтворювати те, що вона почула та побачила. Саме в такому культурному и культурологічному середовищі ніколи не знайдеться місце Франкенштейнам, але прогрес, добро и краса знайдуть тут оселю довічно.